У Черкасах є місця, повз які містяни проходять щодня, навіть не замислюючись, що колись тут звучали похоронні марші, стояли військові хрести або з’являлися братські могили. Місто росте, прокладає дороги, облаштовує сквери, переносить пам’ятники. А історія, як це часто буває, не дуже поспішає звільняти приміщення.
Військові поховання Черкас розкидані в різних частинах міста й належать до різних історичних епох. Тут є могили, пов’язані з революційними подіями 1918–1921 років, поховання часів Другої світової війни, радянські меморіали та сучасні місця спочинку українських захисників. Більш детально про це читайте на yes-cherkasy.com.ua.
Особливо цікаво, що доля цих поховань дуже різна. Одні перетворилися на великі меморіальні комплекси, інші були перенесені, деякі фактично зникли з міського пейзажу. А сучасні військові поховання взагалі змушують місто заново відповідати на питання: як саме має виглядати пам’ять про тих, хто загинув, захищаючи Україну?
Військові поховання Черкас 1918–1921 років: братські могили революційної доби

Перші десятиліття XX століття залишили Черкасам не лише політичні потрясіння, а й військові поховання. У 1918–1921 роках місто опинилося в самому центрі подій Української революції та запеклої боротьби різних політичних і військових сил за незалежність та контроль над регіоном.
Серед поховань цього буремного періоду згадується братська могила учасників тогочасних боїв на старому кладовищі по вулиці Героїв Холодного Яру (колишня назва — Ватутіна). За вторинними історичними матеріалами, там знайшли свій спочинок воїни та місцеві партизани, які загинули у 1918–1920 роках. Водночас інформація про це конкретне поховання є досить обмеженою, тому вона потребує обережного використання та додаткової верифікації через архівні документи.
І це вкрай важлива деталь. Коли йдеться про старі братські могили XX століття, історія далеко не завжди залишає нам акуратний і точний список прізвищ, дат чи військових посад. Інколи в пам’яті поколінь залишаються лише поодинокі згадки, скромний обеліск або сухий запис у реєстрах, які самі по собі вимагають ретельної перевірки істориками.
Для сучасного міста це створює своєрідний виклик: такі поховання є невіддільною частиною історичної спадщини Черкас, проте пам’ять про них у міському просторі сьогодні може бути значно менш помітною, ніж шанування героїв пізніших воєн.
Німецькі військові кладовища в Черкасах: могили, які змінив міський простір

Найбільш резонансні та дискусійні історії серед військових поховань Черкас пов’язані з подіями Другої світової війни. І тут міський простір упродовж десятиліть буквально переписував та поглинав історію.
У роки німецької окупації в Черкасах існував великий військовий цвинтар на перехресті колишнього Дніпровського шосе та вулиці Святотроїцької (за радянських часів — Розкопна), неподалік сучасного Пагорба Слави. На цьому місці ховали німецьких військовослужбовців. За місцевими краєзнавчими джерелами та спогадами очевидців після 1942 року кладовище було затоплене водами Дніпра під час повені.
Інше німецьке військове кладовище розташовувалося безпосередньо на території нинішнього скверу Богдана Хмельницького. Там, за аналогічними історичними матеріалами, німецькі військові поховали близько 200 своїх солдатів та офіцерів. Згодом приблизно сотню цих останків було ексгумовано та перепоховано. І ось тут історія робить досить дивний, майже іронічний поворот.
Локація, яка тривалий час була пов’язана з військовими похованнями чужої армії, що прийшла на українську землю з руйнівною війною, з роками перетворилася на частину звичайного міського простору. Зелений сквер, пішохідні дороги, дерева, щоденні перехожі — міське життя просто продовжилося у своєму звичному темпі.
Будь-яке місто взагалі має таку унікальну властивість: воно динамічно розвивається і не може назавжди залишатися незмінним застиглим музеєм. Але кожна подібна зміна міського ландшафту має свою ціну — разом із появою нових житлових будинків, доріг та скверів люди можуть поступово втрачати глибоке розуміння того, що саме відбувалося на цих вулицях раніше.
Пагорб Слави та радянські військові поховання Черкас

Якщо німецькі кладовища значною мірою зникли з повсякденного сприйняття міста, то радянські військові поховання, навпаки, були перетворені на масштабну систему меморіальної пам’яті.
Найвідоміше місце — Пагорб Слави в Черкасах. Меморіальний комплекс пов’язаний із загиблими під час Другої світової війни та воїнами, які брали участь у боях за місто. Його формування стало частиною радянської політики пам’яті, коли окремі поховання переносили, об’єднували й створювали великі меморіальні простори.
Архівні матеріали свідчать, що у 1951 році кілька розрізнених воєнних поховань об’єднали у спільну могилу. Із 84 похованих відомими були лише чотири прізвища. У 1967 році це поховання перенесли на Пагорб Слави. Пізніше дослідники змогли встановити імена частини бійців, які раніше вважалися невідомими.
Тобто навіть великий меморіал — це не обов’язково фінальна крапка в історії поховання. Через десятиліття можуть знаходитися документи, уточнюватися імена, змінюватися оцінки подій.
Радянська влада створювала власну меморіальну карту Черкас. Поховання ставали частиною офіційного наративу про перемогу, героїзм і визволення міста. Сьогодні ж ці місця можна розглядати ширше — не лише як радянські пам’ятники, а як історичні території, де поховані реальні люди, незалежно від того, яку політичну систему вони представляли.
Сучасні військові поховання Черкас: як місто створює нове місце пам’яті

Після 2014 року, а особливо після повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році, карта військових поховань Черкас знову почала змінюватися. На кладовищах з’являлися нові могили українських військових, створювалися Алеї Героїв та окремі сектори почесних поховань. На Черкащині проблема нестачі місць для поховання полеглих захисників стала окремим питанням для громад.
У самих Черкасах у 2026 році розпочалося облаштування нового військового кладовища. Площа майбутнього комплексу становить близько трьох гектарів, територію планують поділити на вісім секторів, а місткість нового кладовища — близько 1500 місць.

У червні 2026 року тут освятили місце майбутнього міського військового кладовища, а згодом місто презентувало концепцію меморіального простору. Передбачені сектори поховань, центральна площа для церемоній, колумбарій, паркінг та доступна для відвідувачів територія. Сам факт появи нового військового кладовища показує, наскільки війна вже змінила міський простір Черкас.
Так, місто змінюється. Зникають старі дороги, виникають нові райони, дерева виростають там, де колись стояли військові хрести. Але поховання залишають після себе головне — нагадування, що за кожною великою війною стоять не стрілки на карті й не красиві дати у підручнику, а люди, для яких одного дня ця історія стала останньою.
І, мабуть, найкраще, що може зробити сучасне місто, — не дозволити цим місцям остаточно стати просто черговою зеленою зоною, адресою чи рядком у старому документі.