Володимир Олійник — відомий політичний діяч, заслужений юрист України, колишній міський голова Черкас. Перебуваючи на різних посадах Олійник зарекомендував себе не з кращого боку, пише yes-cherkasy.com.ua.

Дитинство, навчання

З’явився на світ Володимир Олійник 1957 року в невеликому селі Бузівка Черкаської області. Батьки Володимира були вірянами, відвідували баптистську церкву. У зв’язку з цим, прищеплювали своїм дітям любов до Бога. Усе своє життя Володимир не поділяв релігійні переконання своїх батьків.

Життєві обставини склалися так, що чоловік не зміг після закінчення школи здобути вищу освіту, тож влаштувався працювати в невеличку компанію слюсарем, зарплата була маленькою, а працювати доводилося важко.

З 1975 року по 1977 рік Олійник служив у армії. Повернувшись зі служби в рідні Черкаси, чоловік продовжив роботу на підприємстві, де працював раніше. Зрозумівши, що без вищої освіти дуже складно знайти хорошу роботу, він вступив до Харківського інституту і здобув юридичну освіту.

Незабаром Олійник здобув другу вищу освіту в Одеському університеті.

Крок до президентства

У 1982 році Олійника призначили головою суду, а потім він очолив посаду судді в одному з районів Черкас. Багато журналістів стверджують, що перебуваючи на цій посаді, він керував злочинним угрупованням “Грація”.

У 1988 році Олійника призначили на престижну посаду інструктора правового відділу міста Черкас. У 1994 році він став мером Черкас. Як виявилося, нова посада не задовольняла амбіції Олійника, йому хотілося більшого — стати президентом. Не сумніваючись у своїх силах, Олійник починає балотуватися в президенти.

Обставини склалися так, що під час кампанії він прийняв рішення об’єднається з іншими кандидатами. Головною метою цієї дії було усунення з посади чинного президента України Леоніда Кучми за допомогою об’єднання голосів. Нічого не вийшло, тому Олійник зняв свою кандидатуру на користь Марчука.

У другому турі президентських виборів Олійник закликав людей голосувати за комуністів на чолі з Петром Симоненком.

У 2000 році Олійник став членом народної партії “Собор”. У 2004 році, коли почалася Помаранчева революція, Олійник підтримував Віктора Ющенка, за що і став його довіреною особою.

Кар’єра в політиці

Перші кроки у великій політиці чоловік почав робити у 2006 році. Саме тоді він вперше потрапив до парламенту Верховної Ради від політичної партії “БЮТ”. Паралельно Олійник виконував обов’язки заступника голови Комітету Верховної Ради. Вдруге він потрапив до парламенту 2010 року від “Партії Регіонів”, яку очолював Янукович.

У 2014 році, коли регіонали прийшли до влади, у країні почався переворот. Люди влаштовували протести проти їхньої політики й бажали скинути Януковича з посади президента країни. У цей період Олійник став засновником і директором групи “За мир і стабільність”. До неї увійшли його колишні колеги депутати з “Партії регіонів” і комуністи. Ця група пропагувала налагодження відносин України з Росією

У 2014 році Володимир Миколайович прославився своїми розробленими й ухваленими “диктаторськими законами”, які були спрямовані на обмеження права і свободи людей, а владі давали повну свободу дій. Багато хто вважає, що Олійник причетний до стрілянини та вбивств на Майдані Незалежності в столиці, які відбувалися у 2014 році.

У 2014 році Олійник здійснив втечу до Росії, де створив “Комітет з порятунку України”, який за підтримки колишнього прем’єр-міністра України Миколи Азарова презентував у Москві 2015 року.

Після цієї події український уряд заборонив в’їзд політику в Україну й оголосив його в розшук. Прокуратура висунула обвинувачення Олійнику та його подільникам у проведенні нечесного голосування та ухваленні диктаторських законів. Під час слідства з’ясувалося, що Олійник, разом з іншими депутатами, у протоколі засідання комісії вказав неправдиві результати, взяті ще задовго до голосування. Почався суд, який видав дозвіл на затримання Олійника разом із його спільниками. Однак притягнути до відповідальності політика і його угруповання не вдалося. Станом на 2023 рік Олійник живе в Росії.