З моменту незалежності України Черкасами керувало 9 мерів. Серед них велика кількість мудрих, тих, які працювали на благо міста. Не обійшлося й без аферистів, які лише обіцяли людям втілити грандіозні проєкти, пише yes-cherkasy.com.ua.
Вершкове масло на тролейбуси
З моменту здобуття Україною незалежності мером Черкас було призначено вихідця радянської номенклатури Володимира Соколовського. Варто зазначити, що на той період такого поняття, як мер, не було, і Соколовський із 1990 до 1992 року перебував на посаді голови міськвиконкому.
Соколовському випала доля управляти містом у непрості часи: розпад СРСР, початок економічної кризи й багато іншого. За час його правління однією з цікавих і водночас дивних була історія про тролейбуси.
Усе почалося з того, що в Черкасах вирішили поставити на маршрут у центрі міста тролейбуси замість автобусів, тим самим поліпшити міську екологію. Проєкт ухвалили, залишилося купити кілька тролейбусів. Випуск цього транспорту на той період здійснював завод, розташований у Саратовській області. Щоб розв’язати це питання, Соколовському довелося безпосередньо спілкуватися з керівниками заводу.
Грошей на закупівлю транспорту не вистачило, попри це, мер знайшов вихід зі становища — запропонував розплачуватися за тролейбуси вершковим маслом і телевізорами “Оризон”.
Ще один каверзний випадок був під час м’ясної кризи. В один день у Черкасах закінчилося м’ясо. Розв’язали проблему легко: Соколовський власною персоною приїхав до Чорнобаївки (Херсонщина), де домовився із сільським підприємством про прямі постачання м’яса.
Крісло мера Соколовський покинув за станом здоров’я, також цьому сприяли інтриги Володимира Олійника.
Масова приватизація
Після звільнення Соколовського у 1992 році, містом почав керувати Марк Литовський. Новий голова міськвиконкому обійняв посаду у 50-річному віці. Нічим особливим цей мер не запам’ятався. Єдине, що в період його правління почалася масова приватизація майна та зростання злочинності.
Загалом, Литовський проявив себе як хороший господарник, який ніколи не брав участь у мітингах, політичних суперечках.
У 1994 році на виборах міського голови його підтримували комуністи. Однак перемогу цього разу здобув не він, а його заступник Володимир Олійник, який, не дочекавшись оголошення результатів виборів, спробував захопити кабінет міського голови — зламав замок і намагався увійти.
Склавши свої повноваження мера, Марк Литовський поїхав до США. Там працював менеджером станції технічного обслуговування.
“І вашим і нашим”
У 1994 році Черкасами керував Володимир Олійник. Пост мера він обіймав 2 терміни. Замість того щоб наводити лад у місті, Олійник постійно брав участь у різних політичних авантюрах. Крім цього, коли городяни в приймальні дні приходили до нього скаржитися або просити допомоги, він давав порожні обіцянки, які так і не виконав.
Запам’ятався цей мер людям тим, що влаштував бум АЗС. За період його правління в обласному центрі побудували понад 70 АЗС. Олійник користувався своїми чудовими ораторськими здібностями беручи участь у мітингах. У 2002 році він залишив посаду мера і перейшов до парламенту.
Все для Черкас
Замінив Олійника на посту мера Анатолій Волошин, колишній керівник молокозаводу ТВ “Волошкове поле”. З перших місяців його роботи в Черкасах налагодили цілодобове водопостачання, у тих районах, де роками не було води, вона з’явилася.
За час керування містом Анатолій Волошин проявив себе з позитивної сторони. Піти на другий термін Волошину завадили вищі особи. Вони зняли його з виборів за кілька годин до голосування.
Мільйон у кишені
Коли Волошина усунули з посади мера, у Черкасах розпочалася запекла боротьба між кандидатами. У цей невизначений період керувати містом призначили Анатолія Каленчука.
Анатолій видався доволі простим чоловіком. У порівнянні з іншими, він ніколи не приховував своїх статків. На посаду мера Черкас чоловік прийшов з мільйонними статками. Керуючи кілька місяців містом Каленчук заслужив повагу серед містян.
Він налагодив роботу міських комунальних служб, сприяв поліпшенню роботи міськради та міськвиконкому. На виборах Каленчука переміг Сергій Одарич.
Міський голова масовик — витівник
Киянин Сергій Одарич відзначився від своїх попередників. До політики потрапив завдяки своєму другу олігарху Михайлу Бродському. Цей мер пробув на посаді близько 9 років. Ставши офіційно міським головою, Одарич багато обіцяв людям, але мало чого виконав. Він втілив особисту методику вирахування ставок на оренду приміщень міської комунальної власності, зробив орендну плату дуже високою. Водночас саме за Одарича в місті почав розвиватися культурно-фестивальний рух, туризм. У 2015 році Одарич пішов з посади мера в депутати.
“Швидкий” мер
Віктор Горкун увійшов в історію нашого міста за свій унікальний рекорд. Він виконував обов’язки міського голови 3 дні — з 23 по 25 квітня 2013 року. Цілком імовірно, що він би й надалі очолював місто, але на заваді стали колеги по партії.
Комуніст править Черкасами
З 2013 по 2014 роки мером Черкас став комуніст Віктор Білоусов. Усі дії Білоусова контролював губернатор Тулуб. Новий мер обіцяв городянам відродити міську комунальну сферу, але так нічого і не зробив.
Запам’ятався цей градоначальник черкащанам тим, що в період Революції Гідності 2014 року, щоб уникнути мітингів і протестів у Черкасах, Білоусов зібрав “тітушок” і забарикадував усі входи до міськради. Перед червневими виборами 2014 року Білоусов написав заяву про відставку.
З 2015 року й досі крісло мера займає Анатолій Бондаренко.