Отаман Уваров насправді досить загадкова постать, яка заслуговує уваги черкащан. Достеменно не відомо звідки він приїхав до Черкас, проте був головним фігурантом у повстанні Григор’єва, яке відбулося весною 1919 року. Якщо розібратися, то навіть точне ім’я отамана Уварова не відоме. Багато дослідників називають Уварова Федором, але в жодному документі чи джерелі його імені немає. Хто такий Уваров, де він народився та багато цікавих фактів про його життя, пише yes-cherkasy.com.ua.

Що пишеться в архіві?

Використовуючи Державний архів Черкаської області можна багато чого цікавого дізнатися про цю таємничу історію. Аналізуючи деякі документи, що стосуються військового комісара Черкас 20-х років Григорія Рябоконя, журналіст сайту dzvin.media натрапив на лист Рябоконя написаний 1936 року Єжову. У своєму листі Рябоконь відстоював честь і права своїх друзів, яких заарештували НКВС. Важливо зазначити, що Рябоконя розстріляли 1937 року.

Велике повстання

У травні 1936 року банда отамана Григор’єва підняла повстання проти радянської влади. Вона направила головних учасників свого угруповання до Черкас. Коли місцева влада дізналася про це, одразу видала наказ про мобілізацію всіх сил черкаського гарнізону. Солдати мали дати відсіч банді Григор’єва. Комуністичний батальйон без дозволу залишив позиції й попрямував до Черкас, сприяв зміні радянської влади й перейшов на бік повсталого проти Радянської влади 2-го полку. Важливо зазначити, що цей полк підняв повстання набагато раніше приходу банди Григор’єва.

Ті учасники Комуністичного батальйону, які залишилися вірними радянській владі, врятувалися від розстрілу. Влада в Черкасах перейшла до рук бандитів із 2-го Радянського полку і комуністичного батальйону ім. Спартака. Угруповання зрадників радянської влади очолював Волянський. До її складу увійшли запеклі бандити, головорізи — Уваров, Щербина, Майборода та інші.

Таким чином, Рябоконь (учасник та свідок тих подій) був упевнений, що Уваров родом із Черкас. Підтвердження цьому факту можна також знайти в оголошеннях, які були розвішані по всьому місту в 1919 році. У них було зазначено, що в штабі банди Григор’єва сиділи всі черкаські контрреволюціонери, і згадувалося прізвище Уварова.

Помічником Уварова був Федоровський (найімовірніше через його прізвище склалася плутанина з ім’ям отамана Уварова). Федоровський походив з роду генерала та був племінником відомого черкаського підприємця.

Далі Рябоконь у своєму листі згадує, що банди Григор’єва в місті не було, але при цьому вони залишалися господарями міста. У листі також вказується, що гімназисти, сини грабарів займалися вбивством радянських працівників.

“Сини грабарів” – це, найімовірніше, Щербина і Майборода, чиї будівлі досі збереглися в Черкасах. У будинку Щербини був створений палац одружень, а у 1919 році там розташовувався повітовий ревком і штаб протидії Григор’єву.

То хто ж такий Уваров?

Історики мають припущення, що отаман був офіцером черкаського 2-го Радянського полку, який під його керівництвом перейшов на сторону георгіївців. Це припущення підтверджує  історія з дружиною Уварова, яка мешкала на вул. Монастирській, буд. 22. У 1921 році Уліту Уварову затримали чекісти у справі Холодного Яру. На той момент Уліті було 19 років, тобто в 1919 році їй було 16 років. Дуже мала ймовірність того, що Уваров за кілька днів перебування в Черкасах зміг би познайомитися й одружитися з молодою дівчиною.

Рябоконь стверджував, що з Черкас Уваров разом зі своїм угрупованням відступив на Чигирин. Він став лідером та головним отаманом Холодного Яру, якого влітку 1919 року в Мельниках захопили й розстріляли чекісти.