Дім, який нагадує черкащанам про Другу світову війну

Інколи нічого не слід змінювати, аби передати суть. Наприклад, у Боснії і Герцеговині з метою збереження пам’яті про Югославські війни залишили неасфальтованими окремі ділянки вулиць, на яких досі видно воронки від мін. Схожу практику перейняла і Україна. Зокрема, мешканці Черкас пам’ятають про загиблих у Другій світовій війні за слідами, які залишились на прибутковому будинку Лисака-Гаркавенка. Детальніше на yes-cherkasy.com.ua.

Зведення

Практично усі повоєнні Черкаси були відбудовані заново, тому у ньому залишилось небагато пам’яток старої архітектури. Однак деяким місцям та провулкам була відведена меморіальна функція. Таким чином з’явилась пам’ятна стіна на вулиці Байди Вишневецького. Стіна є частиною колишнього прибуткового будинку Лисака-Гаркавенка, буквально напроти якого також стоїть особняк Гаркавенка. Ця частина будівлі особлива тим, що на ній залишились сліди від куль та уламків часів Другої світової війни. Так виглядає агонія нацистських окупантів, яких вигнали з міста 14 грудня 1943 року.

Слід розкрити історію самого будинку. Прибутковий дім Лисака-Гаркавенка був зведений у 1870-х роках у стилі раннього модерну з елементами класицизму. Дім названий на честь черкаських підприємців Михайла Гаркавенка і Федора Лисака, які, як вважається, і побудували споруду. Однак загальноприйнята версія викликає сумніви біографічного характеру: якщо дім звели у 1870-х, то Михайло Гаркавенко був ще підлітком, і тоді неможливо казати про його участь у будівництві. У такому разі дім або збудували пізніше від зазначених років, або згодом перебував у співвласності Лисака і Гаркавенка. Архітектор будівлі також залишається невідомим, але можна припустити, що дім був зведений за рахунок коштів Федора Лисака, який працював грабарем.

Що ж до Михайла Гаркавенка, то він був далеко не останньою людиною в Черкасах кінця XIX – початку XX століття. Гаркавенко був багатим підприємцем, членом Державної думи (парламенту Російської імперії) третього скликання, а у 1901-1908 роках очолював Черкаси. Доля черкаського депутата Державної думи після більшовицького перевороту залишається невідомою.

Архітектура будівлі

Схеми з початковим плануванням будівлі, на жаль, не збереглись. Зате дім залишився таким же красивим, як і раніше: верхня частина фасаду обрамлена кількома декоративними вазами, інтер’єр прикрашений чавунними сходами із наскрізним орнаментом, а в кімнатах стоять кахляні печі. При огляді приміщень кожен може відчути незабутню атмосферу початку XX століття.

Вази на верхній частині фасаду будинку Лисака-Гаркавенка нині є унікальним архітектурним елементом. Аналогічні приклади майже ніде більше не знайти у Черкасах. Ключем зовнішнього декору став балкон над центральним входом, який спирається на дві чавунні колони. Огорожа на балконі, як і внутрішні сходи, ковані з чавуну. Загалом декор прибуткового дому доволі стриманий, без зайвих деталей. Усе це дивом збереглось протягом цього півтора століття, яке пройшло для України не найбільш спокійним чином.

Історія експлуатації

Згідно з однією із версій, у прибутковому домі діяло казино. Так, прибутковий будинок прослужив у своєму статусі до 1917 року, допоки до влади не прийшли більшовики. У міжвоєнний час, у 1920-1930-х роках, приміщення будинку використовувались для потреб місцевої піхотної школи, яке переросло у піхотне училище.

Під час німецько-радянської війни 1941-1945 років у прибутковому будинку Лисака-Гаркавенка знаходився нацистський військовий шпиталь. Після вигнання німців з міста в будинку облаштувався вже радянський шпиталь. Нове призначення для будинку знайшлось у 1964 році, коли тут розмістилась Перша міська музична школа імені Миколи Лисенка.

8 травня 2008 року на стіні зі слідами від снарядів і куль була встановлена табличка, яка береже пам’ять про події вигнання нацистів з Черкас у 1943 році. Таким чином невеликий куток будівлі став справжнім меморіальним місцем, яке нагадує, що пережили черкащани під час Другої світової війни. Зараз провулок з табличкою може слугувати фоном для фотографування старшокласників чи просто ще одним місцем, де можна усамітнитись наодинці зі своїми думками.