П’ятниця, 19 Серпня, 2022

Черкаси під час німецької окупації (1941-1943 рр.)

Друга світова війна залишила вічний відбиток і на нашому рідномі місті – Черкасах. Період, коли місто було окуповане німецькими загарбниками, можна сміливо називати одним із гірших за всю історію Черкас. Це були часи голоду, репресій та віри у світле майбутнє, яке ось-ось має настати. 

Сьогодні, на сайті yes-cherkasy, поговоримо про те, що відбувалося в Черкасах напередодні та під час окупації військами вермахту.

Як змінилося місто напередодні нацистської окупації

Як і будь-яке місто України, що готувалося зустрічати ворога, Черкаси провели комплексу підготовку у двох найважливіших напрямках. Перший – підвищення обороноздатності міста, а другий – збереження різного роду ресурсів. 

Після подій 22 червня 1941 року, коли німецькі літаки завдали удару по найважливішим місцям Черкас, почалася активна підготовка до зустрічі з ворогом. Через те, що внаслідок авіаударів у Черкасах була майже повністю знищена залізнична станція та головні мости через Дніпро, ці об’єкти почали відновлювати першими. У найближчі терміни стало можливим функціонування залізниці, а задля того, щоб перетинати річку Дніпро, була возведена тимчасова понтонна переправа.

Одною з найбільших змін у місті можна назвати створення червоною армією протитанкового рову довжиною 12 кілометрів. Вирили цей рів на території сучасного Південно-Західного району. Зокрема, на його будівництво залучалася й проста черкаська молодь. Додаткового можна зазначити, що в місті почали масово проводитися навчання добровольців.  

Щодо матеріальної складової міста, то напередодні вторгнення черкащани зупинили роботу всіх заводів та фабрик міста. Був проведений демонтаж обладнання на заводах, аби його не знищили або не вкрали німецькі війська. Із тої ж причини з міста вглиб України вивезли трактори, комбайни, машини та іншу сільськогосподарську техніку. 

Саме в такому вигляді Черкаси предстали перед ворогом.

Найвагоміші зміни, які були впроваджені в Черкасах та області окупаційною владою

Перше, за що взялися нацисти, захопивши Черкаси (та й територію сучасної Черкащини загалом), – знищення сторонників комуністичної ідеології, а також тих черкащан, бо відстоювали бодай якусь автономію України. З цією метою загарбники побудували спеціальні концентраційні табори, в яких невгодних рейху закатовували до смерті.

На теренах сучасної Черкащини від голоду або розстрілів загинула велика кількість як червоноармійців, так і звичайних мирних жителів. В одній лише “уманській ямі” (місце масових вбивств поблизу м. Умань) загинуло близько 30 тисяч осіб. У Золотоніському концтаборі було замордовано більше 10 тисяч осіб – без шансу на порятунок. А якщо говорити саме про м. Черкаси, то тут від рук нацистів померло не менше 50 тисяч містян: і це не враховуючи таку ж кількість загиблих військовополонених.

Другою справою нацистів (якою займалися паралельно з першою) на території нашого краю стало впровадження нового адміністративно-територіального устрою із власними органами самоуправління. Більша частина сучасної Черкаської області перейшла до райхскомісаріату Україна, до Київської округи. Туди ж було віднесено й місто Черкаси. 

Важливою опорою окупаційного режиму на Черкащині стала масивна пропаганда та насадження німецької культури. Серед жителів було необхідно створити ілюзію того, що нацистська влада є легітимною на наших теренах. Так, на тер. сучасної Черкащини видавалась газета “Українська думка”, в якій регулярно підносили постать Адольфа Гітлера та хвалили дії рейху. Багато черкаських шкіл було закрито (деякі перетворено на стайні), а місцевих студентів часто насильно відправляли до Німеччини. 

Також окупанти знищували черкаські пам’ятки історії та архітектури, наприклад, заповідник “Могила Т. Г. Шевченка”. Там нацисти розікрали все, що мало бодай якусь цінність і перетворили приміщення на казарму для своїх військ, згодом – на черговий концтабір. Зокрема, було знищено пам’ятники Т. Г. Шевченку в Кирилівці, Золотоноші, Гельмязові, Піщаному та в інших населених пунктах сучасної Черкащини.

Окремо варто сказати про примусове вивезення черкащан до Німеччини, де їх змушували непосильно працювати. Так, до Німеччини всього за пару років було вивезено понад 80 тисяч черкащан.

Черкаські партизани в період окупації міста

Незважаючи на те, що Черкаси таки пали під масивними атаками ворога, зламати місцевих жителів німецькій чумі не вдалося. Доказом цього твердження може слугувати те, що на території Черкащини та м. Черкас були розгорнуті підпільні групи та партизанські загони, що мали на меті знищити окупанта зсередини. 

Підготовка до створення опозиційних формувань почалася ще до окупації Черкас. Так, на 1941 рік у Черкасах існувало цілих 5 партизанських загонів, а також 3 окремих загони, чия діяльність була зорієнтована на тер. сучасної області. 

Дії німецького командування щодо приборкання партизанських рухів на Черкащині були рішучими. Були створені відповідні силові структури, які отримали лише одне завдання – позбавити наш край від партизанів. Частково все так і трапилося, однак більша частина ополченців залишилася боротися проти німецької окупації.

Партизани мали достатню кількість зброї та провізії, що дозволило їм проіснувати аж до самого звільнення міста. У 1943 році саме партизанські загони створили необхідні умови для скорішого звільнення Черкас від німецьких загарбників. 

Як Черкаси було звільнено від німецьких загарбників

Як і будь-який інший важкий період в історії міста, часи окупації також відійшли в минуле. Зараз дізнаємося як же це відбувалося. 

Вважається, що процес деокупації Черкас від нацистських загарбників було запущено вночі із 12 на 13 листопада 1943 року. Після нанесення ніщивної поразки німцям у Курській Дузі червоноармійські війська планували направитись на Черкаси, чого Гітлер аж ніяк не очікував. Однак перед радянським військом стояла дуже складна задача: переправитися через Дніпро. 

Керівництво рейху було впевнено, що далі Дніпра Червона Армія не сунеться, оскільки на правому березі річки було утворено так званий “Східний вал” – міцне укріплення, основу якого складали найпотужніші війська вермахту. Однак наших бійців це не злякало і вони почали масивне форсування Дніпра за 5 напрямками. Операцією керував генерал-лейтенант Костянтин Коротеєв. 

Перетинаючи Дніпро, радянські війська були легкою здобиччю для німецької армії. Багато з наших бійців тоді померло, проте перейти через ріку їм таки вдалося. Із допомогою вищезгаданих партизанів радянській армії вдалося швидко заволодіти Руською Поляною, Свидівком, Будищем та Соснівкою, після чого почалося звільнення саме міста Черкаси.

Битва за Черкаси почалася 20 листопада і тривала двадцять чотири дні. 14 грудня 1943 року м. Черкаси було звільнено від німецьких загарбників. Окупація міста тривала 833 дні. 

Ось таким було місто Черкаси в період окупації німецькими загарбниками в період із 1941 по 1943 роки. Маємо надію, стаття виявилася для вас корисною і ви розповісте про неї своїм знайомим – ми будемо дуже вдячні! Щиро дякуємо за те, що дочитали статтю до кінця.

.