Вівторок, 19 Березня, 2024

Думка мера Черкас про децентралізацію, земельну реформу та місто в цілому

Анатолій Бондаренко очолює Черкаси вже п’ятий рік поспіль та стверджує, що привів до ладу інфраструктурно, а на майбутнє має намір зробити його спортивною та культурною столицею. Про «труднощі децентралізації» на Черкащині, порядок денний місцевих виборів та земельну реформу лауреат загальнонаціональної програми «Людина року-2019» в номінації «Міський голова року» розповів yes-cherkasy.

Процеси децентралізації

Анатолій Бондаренко став міським головою у 2015 році. Саме в цей час стартувала децентралізація. Тоді мер аналізував всі децентралізаційні процеси, і виявив, що єдиним роком, де дійсно була децентралізація у повній мірі, був 2016 рік. Якраз у 2016 році органам місцевого самоврядування передали повноваження пільгового проїзду. І дофінансування охорони здоров’я. Але, фактично можна сказати, що і дали кошти. Вони були невеликі, але більші, ніж було потрібно місту, щоб покривати, в тому числі, той самий пільговий проїзд.

Що стосується 2017-2019 років, то децентралізаційні процеси, включаючи передачу коштів на місця, почали гальмуватися. Так, повноваження передавалися на місця – багато повноважень у всіх галузях. Проте ці повноваження компенсувалися за рахунок місцевих податків і зборів. І, фактично, у 2018 році нам довелося витратити 550 млн. гривень, зокрема і на видатки, які не належали до нашого профілю. Це 70 млн. на пільговий проїзд, 60 – дофінансування охорони здоров’я, близько 100 млн – дофінансування освіти. Тобто, нам дали приблизно 500 млн. додаткового ресурсу, а 550 млн. ми витратили.

1

Тобто передаються повноваження, а кошти отримувати ти повинен незрозуміло з яких джерел. Перед затвердженням бюджету на 2020 рік кошти на дороги з акцизного податку хотіли забрати у державний бюджет, потім на обласний бюджет і потім розподіляти. Ну і так само на сьогоднішній день дорожній фонд, який розподіляється виключно за розпорядженням голови обласної державної адміністрації, а не рішенням сесії обласної ради.

Державне фінансування

На прикладі нашого міста, упродовж трьох років жодної копійки з дорожнього фонду Черкаси не отримали. Хоча на область було витрачено 2 млрд. гривень. Це більше схоже на централізацію.  Колись, десь близько 30 років тому, дороги Черкащини були одними з найкращих в країні. На сьогоднішній день, на жаль, на Черкащині дороги одні з найгірших. Принаймні, як каже мер, після Миколаївської області.

На думку Бондаренко, всі повноваження у сфері медицини, і всі повноваження в сфері освіти повинні бути виключно повноваженням держави. Наприклад, є обласне управління соціального захисту населення, воно фінансується з бюджету держави. А от таке ж управління Черкаської міської ради маємо фінансувати ми, хоч наших повноважень там, на жаль, немає.

2

Через реформу системи охорони здоров’я йде повне скорочення, в тому числі і фізіотерапевтичних відділень. І в дитячих лікарнях, і в дитячих поліклініках закриваються фізкабінети. І ми змушені після діалогу з батьками, після діалогу з громадою міста, в терміновому порядку затверджувати програму підтримки цих відділень. Тому що і батьки, і жителі міста вважають, що ці послуги повинні надаватися. І в тому числі, міська рада буде фінансувати це з міського бюджету.

Плюси і мінуси децентралізації

В принципі децентралізаційні процеси – правильні, але потрібно чітко розподілити ресурси, які має громада. І чітко розподілити повноваження. І виключно ними керуватися. Мер знову наводить приклад: майно знаходиться в державній власності, директора призначає Міністерство освіти. А повноваження органу місцевого самоврядування – виключно платити зарплатню. Це половинчасті повноваження, перекладання виключно фінансового навантаження на бюджет громади. Такого багато і по всіх інших питаннях, які виникають в процесі децентралізації.

А плюси в тому, що громада, якщо вона самодостатня, якщо вона має ті чи інші ресурси, може спокійно сьогодні планувати, будувати дороги, купувати нову техніку, модернізувати систему теплопостачання і водопостачання. Великі плюси, що виключно депутати міської ради чи іншої ради можуть приймати ці рішення і можуть затверджувати план соціально-економічного розвитку на три, на п’ять років.

3

Черкаси – це перше місто в Україні, яке ухвалило план соціально-економічного розвитку на три роки. В цьому році вже обов’язковим стало прийняття плану на три роки. Тому що не можна планувати на один рік – є перехідні об’єкти, є об’єкти, які просто неможливо побудувати за один рік, є об’єкти, які будуються 3-5 років.

Перемоги і провали Анатолія Бондаренка

Не потрібно перетягувати повноваження, не потрібно перетягувати ресурси. Потрібно один раз і назавжди визначити чіткі правила гри між Кабміном та органами місцевого самоврядування. Насамперед – прийняти Закон України про службу в органах місцевого самоврядування. Потрібно розмежувати повноваження державних службовців та органів місцевого самоврядування. І вони не повинні дублюватися, тому що у нас в районах, де районна рада є, потім голова райдержадміністрації, апарат райради, які просто дублюють функції, і просто витрачають кошти держави.

Деякі пропозиції щодо повноважень префектів, наприклад, зупинення будь-якого рішення ради, чи зупинення бюджету не є правильними і потребують доопрацювання, обговорення і в науковому середовищі, і в громадському. Щоб префект не дублював прокурора чи якогось правоохоронця. В першу чергу чиновник повинен думати, як зробити життя простого громадянина кращим.

4

Сьогодні команда чинного мера Бондаренка п’ятий рік працює, і гості з столиці коли приїжджають, відмічають, що дороги в місті не гірші, аніж у Києві. На сьогоднішній день наше місто інфраструктурно в нормальному стані: є модернізована система теплопостачання, нормальна система водопостачання. Ми зараз провели серйозні відновлювальні роботи на центральному колекторі. І можна сказати, що тепер якраз залишаються тільки такі, невеликі родзинки – де зробити Черкаси спортивною столицею, де зробити Черкаси культурною столицею. Де зробити наше місто не тільки містом в центральній частині України, а й центральним містом країни.

Ну і наостанок про ринок землі. На думку пана Анатолія, до ринку землі в нашій країні не готовий ніхто. Ні власники агрохолдингів, ні фермери. Це питання потребує національної дискусії і великого обговорення. Питання землі – це надзвичайно тонке питання, і, напевно, питання національної безпеки.

.,.,.,.